понеділок, 5 жовтня 2015 р.

Відкриття меморіальної дошки в пам‘ять героя

В 24  річницю Незалежності України, біля стін Сокальського НВК “ЗШ І-ІІІ ст. №2 – ліцей” відбулося урочисте відкриття та посвята меморіальної дошки в пам‘ять про героя Сокальщини, що загинув в зоні АТО, Романа Лагна.
Нагадаємо, що Роман Лагно був добровольцем і захищав кордони нашої країни у складі батальйону ім. Кульчицького в Національній Гвардії України. Під час виконання завдання, 9 січня 2015 року, разом з побратимами потрапив в засідку
поблизу смт. Станиця Луганська, де й загунув від руки ворога. Похований Роман на новому цвинтарі у м. Сокаль.
Біля школи, що тримає в пам‘яті сотні дитячих історій, зібралися родичі, друзі загиблого, прийшли віддати честь герою і небайдужі сокальчани. Класний керівник Бондар Нона Володимирівна згадувала, тоді ще юнака, а тепер просто Героя, яким він був, чим запам’ятався. Побратими героя відкрили дошку, а на ній – молодий і щасливий Роман. І знову слова про війну, про страх, відчай і смерті… не одну, а вже тисячі. Отець Ярослав Кащук освятив гранітну плиту, що увіковічнює пам’ять Героя  Романа Лагна,  присутні помолилися за упокій душі полеглого воїна.
На школі майорить три прапора: прапор України, прапор ОУН та батальйону ім. Кульчицького. Військовий командир, і просто побратим, Михайло Бондар наголосив, що кожен з них мав великий вплив на долю Романа, і це не просто символи. Саме під цими прапорами воював і віддав своє життя за визволення та єдність України Роман Лагно.

Після всіх промов присутні  поклали квіти та поставили лампадки до меморіальної дошки, ще раз помолилися. Рідні та товариші загиблого воїна пішли до школи, до класу, де навчався Роман Лагно.
Як би жахливо це не звучало, але це ще одна меморіальна плита на черговій школі. Як не хочеться бачити портрети Героїв на чорному тлі. Скільки життів потрібно, щоб Україна, нарешті, отримала спокій, щоб батьки не проливали гірких сліз за своїми синами? Хай спочивають Герої, хай вічний вогонь пам‘яті палахкотить у грудях всіх сокальчан!

Вічна память Герою!!!


Автор: Людмила та Юрій Рижок (С)


Джероло: http://www.vsokali.com/vidkryttya-memorialnoyi-doshky/

субота, 13 червня 2015 р.

Військово-навчальний вишкіл Самооборони




      
З 5 по 7 червня у селищі Дуброва Миколаївського району Львівської області, неподалік Нового Роздолу, відбувся воєнний вишкіл,учасниками якого стали активісти з ГФ «Самооборона Майдану 10 Сотня». Організаторами та координаторами стали патріоти РУХУ та Самооборона Нового Роздолу. На запрошення також відгукнулись побратими з ГО «Народна Самооборона Львівщини», ГО «Майдан» та ГФ «Миколаївська Народна Самооборона». 
До тренувань та практичних відпрацювань долучились: Сотник Шевченківського району Львова(Сергій Хараху) та Сотник Сихівського району Львова (Іван Цюп’як)


Триденний вишкіл у лісовій місцевості мав на меті за максимально короткий термін сформувати у бійців необхідні вміння та навички,які можуть знадобитися в умовах бойових дій.У програму військових тренувань входили як теоретичні,так і практичні заняття:амуніція бійця,склад аптечки,виживання в польових умовах,системи імітації,правила засідки,заходи з нейтралізаці ворога,зміну позицій ведення вогню.Також,відпрацьовувались тактики злагоджених групових переміщень,штурм автомобіля,маскування та способи надання екстреної медичної допомоги.Інструктори поділились теорією щодо видів легкого озброєння,бойових технічних засобів,картографії,а новачків навчали основним стійкам з автоматом та способам поводження зі зброєю.Усі учасники не покидали «умовну» територію табору,вели постійне чергування та слідкували за порядком.


Смачна їжа,приготовлена у казані,міцний сон у палатці,ранкова пробіжка, спільна молитва, короткі бесіди з історії України, патріотичні пісні біля ватри, втома від фізичної підготовки-далеко не весь перелік того, що змогли побачити та відчути присутні. Сергій Хараху, разом із новобранцями, відпрацьовував елементи рукопашного бою, пояснював різницю між контактуючими та захисними діями,та правильне застосування бойового ножа при атакуючих діях у ближньому бою. Він зазначив:"Бойовий ніж призначений для нанесення супротивникові проникаючих поранень і для розтину м'яких тканин. Результат успішного використання ножа в цьому випадку - колена або різана рана летальної області тіла супротивника. Нанесення рубаних ран сучасним бойовим ножем, як правило, неможливе".


Для більш менш ефективної "рубки" бойовий ніж занадто легкий і не має досить довгого клинка. Атакуюча дія, що призводить до глибокого проникаючого поранення, зазвичай називають "укол". Найбільш типові такі поранення для фехтувальної техніки, тобто найчастіше їх ганьблять при веденні "лінійного" бою. Саме глибокі проникаючі поранення життєво важливих органів справедливо вважаються найбільш небезпечними для життя. Ось чому "уколи" найчастіше використовуються в "бою на знищення". Проте при цьому, досить високі вимоги пред'являються до якості удару. Передусім, "укол" має бути дуже точним, і добитися цього не так просто. Летальні ділянки не великі і в них важко потрапити, особливо якщо врахувати, що удару завдається по реальному супротивникові, а не по мішені. Але просто точного удару тут недостатньо: органи, що вражаються, як правило, знаходяться глибоко усередині тіла, значить, треба ще безпомилково вибрати і зберегти необхідну орієнтацію клинка. У момент виконання удару можливі зісковзування леза ножа при попаданні в тверді елементи спорядження або кісткові тканини тіла супротивника». 


Також були проведені практичні стрільби з пейнтболу та страйкболу,тренування з метання холодної зброї, стрільба на влучність,відпрацювання основних бойових завдань у повному бойовому оснащенні(разом із бронежилетом вага складає близько 30 кг).





Підтримка побратимів відчувалась як ніколи до цього: "Один за всіх-всі за одного"! Адже, це була не просто програма підготовки, але й можливість дати організований опір будь-якому ворогу, надійно захистити себе, власну родину та свою країну. Згуртувавшись, можна здолати не тільки ворога, а й досягти поставлених цілей-здобути мир, утвердитись як незалежна, незламна нація-УКРАЇНЦІВ!







Автор Юлія Савка (с)

понеділок, 11 травня 2015 р.

понеділок, 4 травня 2015 р.

ТЕПЛОВІЗОР ДЛЯ НАШИХ ХЛОПЦІВ!!!

   

 Кожен із нас знає та бачить,що відбувається у країні.Не з новин,і навіть не з радіоефірів лунають заклики про допомогу.На Сході воюють наші хлопці:чиїсь батьки,чиїсь брати,чиїсь чоловіки.Зачасту,їхні прохання так і залишаються німим криком,та ми з вами не можемо пройти осторонь.Байдужість-вбиває.Вбиває у нас все те людське,що ще залишилося,попри роки поневірянь та утисків.
     Хтось,сидячи вдома,тільки те й робить,що скаржиться на державу,на її неспроможність забезпечити солдат елементарним (формою,берцями,спальними мішками), не говоримо вже про оптику, тепловізори, дальноміри.Та ці високотехнічні прилади, дають ту єдину можливість нашим содатам-шанс повернутись додому живими та неушкодженими,переможцями,героями…а не бездиханним тілом,під плач матерів,дружин,сестер.
     Тому, ті мужні чоловіки,котрі зараз воюють на Сході, за нашу з вами територіальну цілісність,за наш з вами мир та спокій,просять допомогти їм гідно вистояти у цьому нерівному бої з окупантами. Сокальчани,котрі зараз несуть службу в батальйоні оперативного призначення імені генерала Сергія Кульчицького Національної гвардії України,просять долучитись до збору коштів на такий необхідний і життєво важливий пристрій,як тепловізор. Ціна питання-2800 євро. Таку суму непосильно зібрати без допомоги не байдужих патріотів.
      Активісти та волонтери з ГФ «Самооборона Майдану 10 Сотня» та ГО «Всеукраїнський Волонтерський Рух» звертаються до всіх жителів міста Сокаля,району та області,котрі можуть надати фінансову підтримку,долучитись до збору коштів на тепловізор.

Приват Банк (номер картки) 5168 7420 1904 7913 
Кредо Банк р/р 2600701535133



PULSAR HD 50S

Сьогодні ваша гривня рятує життя бійця, завтра він стоятиме на сторожі спокою вас та ваших дітей.
Тільки разом зможемо більше! Тільки в єдності сила та правда!
Слава Україні! Захисникам Слава!
                                                                                                               автор Юля Савка.

вівторок, 14 квітня 2015 р.

УВАГА!!! УВАГА!!! УВАГА!!! ПРОСИМО ДОПОМОГИ!

Терміново потрібні волонтери-ЮРИСТИ, котрі спеціалізуються на соціальній сфері. Величезний обсяг нових знань, велику практику та щирий колектив ГАРАНТУЄМО! Стать, стаж та національна приналежність значення не має :)

пʼятниця, 10 квітня 2015 р.

ДО УВАГИ ЖИТЕЛІВ СОКАЛЬСЬКОГО РАЙОНУ!!!

Просимо Вас, ознайомитись з данною програмою. 
Також зверніть увагу на наші звернення до різних інстанцій нашого району, та наведені відповіді на них! 














Текст звернення





Відповідь Районної Ради





Відповідь Сокальської РДА




Відповідь керівництва Сокальської ЦРЛ




Відповідь відділу юстицій Сокальського р-ну



Висновки робіть самі...

субота, 14 березня 2015 р.

Алгоритм отримання права на володіння вогнепальною зброєю

Відповідно до чинного законодавства, громадяни України можуть мати у власності у необмеженій кількості наступні види вогнепальної зброї:

Газова зброя
– зброя несмертельної дії, призначена для стрільби газовими патронами, що тимчасово уражають супротивника сльозогінними та дратівними речовинами. Згідно з чинною редакцією наказу МВС №622, такої категорії зброї в правовому полі України уже не існує.

Травматична зброя
– гладкоствольні вогнепальні пістолети і револьвери, призначені для самооборони на невеликій відстані (від 3 до 5 метрів), споряджені набоями несмертельної дії з гумовими метальними снарядами (кулями).

Мисливська вогнепальна гладкоствольна зброя
– одно- або двоствольні, напівавтоматичні або ручного перезаряджання (помпові) гладкоствольні рушниці, з від'ємним або фіксованим магазином чи без нього, з довжиною ствола не менше 45 см, загальною довжиною не менше 80 см. Згідно з наказом МВС №622, ємність магазина має бути до 4 патронів. Придбання цього виду зброї дозволено громадянам України з 21-річного віку.
До цього виду зброї належать одно- та двоствольні рушниці-переломки, помпові рушниці (Сафарі ПН-01, Hatsan Escort, Mossberg 590, Remington 870, Benelli SuperNova тощо), напівавтоматичні рушниці з фіксованим підствольним магазином (Benelli M2, Benelli Vinci, Beretta Ulrika, Mossberg 930 тощо) та напівавтоматичні рушниці з від'ємним коробчатим магазином (Вепр-12, Сайга-12, Молот-12 тощо). Найпоширеніший калібр – 12-й.

Мисливська вогнепальна нарізна зброя
– одно- чи багатозарядні, неавтоматичні, напівавтоматичні або ручного перезаряджання карабіни, гвинтівки та штуцери з фіксованим чи від'ємним магазином або без нього, з довжиною ствола не менше 20 см та загальною довжиною не менше 80 см. Згідно з наказом МВС №622, ємність магазина має бути до 10 патронів. Нарізна вогнепальна зброя на внутрішній поверхні ствола по всій його довжині містить спіралеподібні виїмки (нарізи), які призначені для розкручування кулі в польоті для надання стабільності її траєкторії. Придбання цього виду зброї дозволяється громадянам України з 25-річного віку.
До цього виду зброї належать однозарядні мисливські штуцери, «болтові» гвинтівки, напівавтоматичні карабіни. Найпоширеніші калібри – 5,45 мм, 5,56 мм, 5,6 мм, 7,62 мм.

Послідовність дій:
Видачу дозволів на придбання зброї, її реєстрацію та перереєстрацію здійснюють підрозділи дозвільної системи МВС України. Для отримання дозволу на придбання переліченої зброї необхідно підготувати наступні документи:
Заяву щодо видачі дозволу на придбання зброї на ім'я керівника органу внутрішніх справ за місцем проживання заявника (заповнюється у відділі дозвільної системи МВС).
Картку-заяву (заповнюється у відділі дозвільної системи МВС).
Медичну довідку за формою № 127/o. Повна її вартість – в середньому близько 160 гривень, в залежності від медичного закладу. Медична довідка дійсна протягом трьох років. Корінці про оплату всіх послуг треба зберігати.
Довідку про відсутність судимості. В МВС її видача коштує 90-100 гривень, в приватній юридичній конторі можна замовити дистанційно, з доставкою, за 150-200 грн. Видача потребуватиме від 1 до 12 робочих днів.
Обов’язкове страхування цивільної відповідальності за шкоду, яка може бути випадково заподіяна третій особі. Страховка на три роки буде коштувати близько 50 гривень.
Тим, хто купує зброю вперше, необхідно пройти ліцензовані стрілецькі курси за програмою МВС в одному зі стрілецько-спортивних клубів, «Товариств сприяння обороні України». Курси будуть коштувати близько 200 гривень, а по їх закінченні видадуть довідку про вивчення матеріальної частини зброї.
Крім того, необхідно сплатити вартість послуг дозвільної системи (близько 50 гривень) із наданням відповідної квитанції.
Видача дозволів на придбання гладкоствольної зброї та її подальша реєстрація здійснюється у районних відділах дозвільної системи. Адресу та контакти відділу дозвільної системи свого району можна дізнатися у районному управлінні внутрішніх справ. Видача дозволів на придбання нарізної та травматичної зброї та подальша її реєстрація здійснюється в обласних (міських) управліннях дозвільної системи.

Володіння травматичною зброєю дозволене в Україні лише певним категоріям громадян – журналістам, народним депутатам, державним службовцям, близьким родичам працівників суду та правоохоронних органів, особам, які беруть участь у кримінальному судочинстві (тобто свідкам, що мають привід турбуватися про своє життя), та громадянам, які беруть участь в охороні громадського порядку та державного кордону, – «дружинникам».
Журналісти, на додачу до вже перелічених документів, мають подавати також довідку з місця роботи, письмове клопотання головного редактора щодо видачі дозволу на ім’я керівника органу внутрішніх справ, копію свідоцтва про державну реєстрацію засобу масової інформації (нотаріально завірену), копію трудової книжки (також нотаріально завірену).
Родичі працівників суду та працівників правоохоронних органів мають додати довідку з місця роботи означеного працівника суду чи правоохоронних органів та документи, які свідчать про ступінь родинних зв’язків із ним.
Особи, які беруть участь у кримінальному судочинстві, мають додати копію рішення про застосування заходів безпеки, видану органом, що їх здійснює, з зазначенням, на який термін повинна бути видана зброя.
«Дружинники» додають довідку-характеристику від керівника свого громадського формування та органу місцевої влади і мотивоване клопотання від керівника органу внутрішніх справ (або прикордонної застави), на адміністративній території якого громадянин здійснює охорону громадського порядку, щодо необхідності володіння спецзасобом.
Народні депутати мають надати довідку з місця роботи.
Подавши всі необхідні документи, ви протягом місяця отримуєте дозвіл на придбання зброї (бланк суворої звітності з трьох частин: першу одразу залишає собі МВС, з двома останніми йдете до магазину та купуєте зброю; магазин залишає собі другу частину, а в третю продавці вписують характеристики придбаної зброї і віддають вам). Термін дії дозволу на придбання – 3 місяці.

Протягом 10 днів після придбання зброї її необхідно зареєструвати, звернувшись до того ж підрозділу дозвільної системи, який видав дозвіл на придбання зброї, надавши корінець дозволу, де зазначені характеристики зброї, а також дві фотокартки розміром 3х4 см. Сплативши 100 гривень за виготовлення картки, протягом двох тижнів отримуєте, нарешті, остаточний документ – дозвіл на зберігання та носіння зброї.
Маючи на руках дозвіл на зброю, необхідно провести її контрольний відстріл для внесення результатів до бази МВС. При собі треба мати власне зброю, дозвіл на неї, паспорт і три штатні патрони.

В окремих випадках ви можете придбати в магазині зброю, яка вже пройшла контрольний відстріл (про що вам в магазині видадуть відповідну довідку).

Необхідно пам'ятати, що зброя, бойові припаси до неї, основні частини зброї, що належать громадянам, мають зберігатися в металевих ящиках, сейфах, спеціально виготовлених для зберігання зброї, за місцем їх постійного проживання.

вівторок, 10 березня 2015 р.

МИ МОЖЕМО ВРЯТУВАТИ НАШИХ ЗАХИСНИІВ

Шановні патріоти, нашим бійцям життєво потрібні джгути нового натівського зразка.
В одну аптечку таких джгутів потрібно 2 шт.
Дані засоби виправдали себе на полі бою в дуже багатюх ситуаціях.
Вартість одного джгута "Січ-Турнікет" становить 150 грн.





Дані характеристики і правила експлуатації джгута "Січ-Турнікет" наведені в цьому відео.


Більш детальну інформацію, можна знайти перейшовши за цими посиланнями:



понеділок, 26 січня 2015 р.

ПРО ТРАГЕДІЮ В СТАНИЦІ-ЛУГАНСЬКІЙ З ПЕРШИХ ВУСТ



Пам”яті загиблим 9 січня 2015 року РОМАНА ЛАГНА та РОМАНА ФУРАКА ... Розповідь учасника подій, комвзвода Батальйону ім. Кульчицького Мирона Степановича. (Фокус розмови був зроблений саме на деталях 3-годинного пекла, для ілюстраціїї того, що переживають і як гинуть наші герої, поки ми живем своїм буденним життям, завдячуючи ним їм...)

 “...І тут зразу лупашать. Починається стрільба з тієї сторони. В перший момент отримує поранення Олег. Мені Сенсей телефонує, що у нас трьохсотий, що робити.  «Що робити – відходим назад.» Ми прикриваєм вогнем. Ми одразу розсередоточилися і віддали у відповідь вогонь. В нас не було дуже багато БК… по два магазини у кого були, у кого по три, у кого по чотири, але небагато. Ми дали можливість їм відійти... О 10:20 чи в 10:15 перший жгут був поставлений на руку Олегу. Ми відповзли за блоки. Я почав його тягнути.. Ми ще були дуже близько, в червоній зоні, ще неможливо було надати нормальну допомогу. Він верещав, кричав зняти йому жгут, бо рука більше болить, ніж це поранення… я йому чуть попустив, кров тече, весь бушлат мокрий, рукав мокрий, знову затягнув. Потім ми йому з Олежком, Вангогом, наклали бандаж, жгут зняли, перевязали… і це як раз в цей момент я висовуюся – і мене шалупашать. Я третій був трьохсотий. Бо другий був Володя Патріот. Він теж прикривав, і він отримує в задницю осколки...

 ... Я зв»язуюся з Кальмаром (ротний – пр. моє),  кажу, така і така справа в нас, нам терміново треба броню, бо ми не зможемо відійти навіть, бо голову не дають підняти. А вони так сиплять вогнем, що неможливо було кудись дітися. Там рівна дорога. Там більше немає куди. Справа зеленка і зліва зеленка. Я не наважився відправляти людей вправо-вліво, тому що там розтяжки, як правило, стоять. Не було в мене впевненості, що там розтяжок не було. Відповзали ми й ховались за ці блоки – блоки такі високі, знаєш… Знову звоню, ще й телефон барахлить... «Все чекайте, допомога йде, допомога буде. Окопуйтеся, тримайтеся, допомога буде». Так ми так трималися 3 години. В кінці вони прийшли. І завдяки танкам, можливо, ми залишилися живими, але разом з тим, якщо до танків в нас було 3 300их,то танки прийшли, народ почав підійматися, важко кого було спинити, а тоді шквальний вогонь такий в два рази більший. Нас почали оточувати з двох сторін.  І тоді найбільше цих трьохсотих було. Бо вогами стріляли, так били, і взривали… нас рятували ці гілляки. Потім було пару пострілів з
РПГ, пару пострілів з танка… ну, жах був… Сипалося так… вогонь, ну, по всій дорозі, живого місця не було…

 Сенсей мені каже, що робити.. після того, як мене поранили… я поранений.. я іду вперед,
витягнув спочатку Олега, потім передав його нашому Олегові, а сам пішов вперед… ліва нога в мене нависала… а потім поняв, що кровотечі в мене немає, жгут зняв і сунувся вже так, ну, і дивився вверх, звідки стріляють, команди давав-передавав, команди по цепочці, стріляти вправо, прикривати зліва… потім танки я побачив два, які спускалися згори. Це все я передаю по телефону. І Сенсей каже: «що робити… ти давай повзи, я пацанів прикрию…» І він фактично йшов передостанній, з ними жартував… Він фактично їх вивів… Пацани після того плакали… коли взнали, що Сенсей получив кулю снайпера… В груди… Написано, в груди… де саме він її получив, я не міг бачити. Коли ми погрузили його вже на танк, на броню, я
до нього підбіг: «Сенсейчику, братику, не помирай.. зараз ми тебе довезем…» Він вже був майже без пам»яті, але він ще був живий… І так само Ромчик оцей другий… Він прикривав нас справа… і якраз ВОГ впав на нього… розірвався на голові... такий крик.. нелюдський крик… був страшний крик… довго, правда, й не тривав… Ми так і не змогли закрити
йому очі пізніше... В тих очах застиг жах... Таке враження, що він побачив справжнє пекло перед смертю...

 ... Під'їхала броня… швиденько їх хлопці закинули на броню… Танкіст, молодець, вискочив… Бо, як правило, ніхто не висовується з танка. Цей вискочив сам, підставив
спину, на плечі ми йому подали Сенсея і потім Романа… на броню кинули. Ми так вивезли фактично людей, які би не могли далі повзати.. але ми вибилися з сил уже настільки, що я, наприклад, я вже на броню не міг залізти…  я вже був тільки руки підняв.. і мене вже витягнули…я ще таскав за собою 4 ствола…бо поранених ще… Руки, все обдерте було, мокре

 ... Так що хлопці получали осколки як раз в самому кінці в задницю, тому що вони діставали ВОГами, бо я бачив точно нерозірвані ВОГи… Останнього я витягнув Миколу, він зараз зі мною лежить, то вже танк останній відходив – і він лишився… кричить, я бачу, що немає вже кому, всі відійшли, один я лишився, то я так – плювати, блін , валю, добігаю, його під руку, почав тягнути, він тяжкий був… бачу, ще підбігає пацанчик один з Косова, Рибчук Володя, і ми його вдвох… я вже навіть не ховався… отак біг… думаю, надіятимусь на божу волю… ми його ще встигли затягнути, кинули на броню.. і самі вже мене затягнули і нас відвезли.
 Отака ситуація…

…Ми  лізли таким методом – поліз пару секунд, завмер, що ніби ти вже не живий, далі поліз, на спину перевертаєшся, ногами сунусь, нога болить, автомат забився снігом…там я один магазин лише вистріляв, більше не зміг…

 ... Це щастя, що люди пішли наш відхід зустрічати… і оцячастина їх снайперів і взвод, який хотів нас оточити, просто вони їх призупинили… ми вже  їх бачили, їх маск-халати… і вони рухались…це було на відстані 70-60 метрів… Там вже на нас поклали хрест…. Це за рахунок танкистів ми вийшли… інакше нас просто вже б дострілювали… я вже підготовив ствол собі, короткий… хоча ніхто не думав за кінець, думали, щоб кожного витягнути… одного,
другого… ми всіх взяли… Вони потім дзвонили, що ми полишали двохсотих… Нікого ми не лишили.. Ми всіх витягнули… Пацани молоді… на цей раз було дуже багато молодих… були з першої ротації…  Ніхто не заплакав… Молодці пацани… я їми горжуся… просто горжуся… так лупашили… в тирі, коли ми стріляємо на полігоні, так не били, як по нас там…
   
 Але все буде добре...  Ось зробили вже операцію нашому Югу... з Івано-Франківська сам хлопець... полковник міліції... отримав осколок в спину – витягнули... Один в Харкові - бедро розтрощене.. Ще лишився Жмур... але його врятувало те, що в нього частини легенів немає – йому раніше вирізали – і куля потрапила як раз в ту частину і застрягла... Але кров з рота пішла, бо ще осколок був... Та кожен майже отримав декілька... Мене врятувала каска... бо я отримав в коліно і в голову.. але каска витримала... Той отримав 3, той 5 осколків в задницю... той в ноги.. той в руки..        
Людина живе доти, доки її пам'тають...
ВИ ЖИТИМЕТЕ ВІЧНО!   АНГЕЛИ НЕ ВМИРАЮТЬ

неділя, 18 січня 2015 р.

ЩЕ ОДИН ГЕРОЙ ПРИБУВ НА СОКАЛЬЩИНУ В ОСТАННЮ РОТАЦІЮ!!!



16.01.2015 р. на бойову посту поблизу села Мар'їнка, Донецької обл. трагічно загинув житель села Свитазів, Сокальського р-ну Андрій Костецький.
Андрій служив у прикордонних військах. Похорон відбудеться 19.01.2015р. о 14:00.
Богослужіння пройдуть у храмі села Свитазів.
У нього залишилась мама...


Вічна Пам'ять...
Герої не вмирають!!!
Героям Слава!!!


пʼятниця, 16 січня 2015 р.

УВАГА!!! УВАГА!!! УВАГА!!!
Бійцям 80-аеро мобільної бригади, які зараз обороняють Луганську ТЕЦ терміново потрібен: тепловізор PULSAR HD50S. - 2750 євро;
та пристрій нічного бачення - 700 євро.
Прохання усіх не байдужих долучитися до збору коштів.

СЛАВА УКРАЇНІ!!!

четвер, 15 січня 2015 р.

ПРОЩАННЯ З ГЕРОЄМ!!!



13.01.2015р.о 12:00 в місті Сокаль відбувся похорон нашого ГЕРОЯ-ПАТРІОТА Романа ЛАГНА. 
По прощатись з Ромчиком прийшли його рідні та близькі, друзі, товариші з 10 сотні та бойові  побратими з батальйону ім.Кульчицького, жителі Сокаля та Сокальського р-ну.








  

ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ...
СЛАВА УРАЇНІ!!!
ГЕРОЯМ СЛАВА!!!
ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ!!!

неділя, 11 січня 2015 р.

ЛЮДИНА З ВЕЛИКОЇ БУКВИ!!!

09.01.2014 року, близько 11 години ранку в районі Станиці Луганської від рук сепаратистів загинув наш Герой - Роман Лагно. Загинув, як справжній син України, в бою! Участь у цій війні він брав від самого початку у складі першого батальйону Національної Гвардії імені Юрія Кульчицького. Спочатку захищав місто Слов'янськ, потім Дебальцеве, а загинув у Луганській області. Сумуємо і гордимось разом з рідними та близькими. ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ, ПОКИ МИ ПРО НИХ ПАМ'ЯТАЄМО! Запаліть сьогодні свічку....